УВАГА, НЕБЕЗПЕЧНІ ШКІДНИКИ
Протягом жовтня – листопада склалися сприятливі погодні умови для розвитку та розмноження найбільш небезпечних для сільськогосподарських угідь на даний час шкідників – мишоподібних гризунів .
Велику шкоду посівам озимих зернових, озимого ріпаку та багаторічним травам приносять польовки та миші. Серед польовок найбільш розповсюджена- польовка звичайна ; із мишей –польова та курганчикова .
Польовки - переважно травоїдні гризуни , їх корінні зуби призначені до перетирання їжі , при харчуванні одним зерном вони швидко гинуть . Одна доросла польовка протягом доби з їдає 30 – 40 гр. зеленої маси рослин .
Миші в більшості зерноїдні гризуни . Їх зуби призначені до подрібнення зерен. До перетирання травянистих стебел вони мало пристосовані . Тому вони формують великі запаси зерна , яким харчуються у несприятливі для них погодні умови. Польова миша живе у більш вологих місцях і на відміну від інших мишей , крім зерна , поїдає і зелені трав’янисті корми . Курганчикова миша ( підвид домашньої миші ) більш розповсюджена в нашій місцевості . Свою назву отримала за звичку збирати великі запаси колосків зернових на поверхні грунту а потім засипати їх землею . В результаті чого утворюється курганчик.
Місця проживання мишовидних гризунів підрозділяються на місця резервації та місця розселення . Місця резервації ( лісополоси , обочини доріг , скирти , неудобини , які граничать з полями ) обмежені територіально В таких місцях гризуни , у невеликій кількості переживають несприятливі для них умови , частіше всього після збирання врожаю з полів.
У місця розселення вони мігрують у пошуках їжі та кращих умов для розмноження .Посіви озимих культур та багаторічні трави - найбільш придатні місця для їх існування до збирання врожаю . Тут вони знаходять досить їжі , сприятливі умови для розмноження та схованки від хижаків.
Свої гнізда гризуни роблять у грунті на глибині 15-35 см.. До одного гнізда може вести декілька десятків нір.
Мишоподібні гризуни досить плодовиті . Так самка польовки звичайної за один приплод приносить 5-6 мишенят , які швидко ростуть і на 14 – 15 день переходять до самостійного життя і починають спаровуватися . Період вагітності триває 16 – 17 днів . Дорослі польовки за сприятливих умов можуть давати потомство щомісяця . Таким чином потомство однієї пари гризунів за рік може сягати сотень екземплярів . З такою швидкістю можуть розмножуватися і інші види польовок та мишей .
Заселеність посівів та чисельність гризунів визначають шляхом підрахунку колоній та нір на 1 га . Чисельність мишовидних гризунів визначають двічі на рік навесні та восени . Восени проводять декілька обстежень починаючи з фази кущіння до настання зимових холодів . Важливо визначити початок заселення посівів .
Маршрут обстеження проклюють вздовж або по діагоналі поля. Підраховують кількість найдених колоній та нір в колоніях , але не більше ніж в 5 метрах по обидві сторони маршруту . Найдені колонії відмічають вішками . Після обстеження поля або під час обстеження всі нори в колоніях притоптують . На слідуючий день знову обстежують всі колонії та нори і рахують відриті нори . По чисельності відритих нір можна судити про чисельність гризунів у колонії та в цілому на полі.
Захист площ посівів від гризунів проводять восени за наявності 2-4 колонії на гектар . При перевищенні цього порогу необхідно проводити заходи боротьби .
Винищувальні заходи включають три основні методи:
хімічний (застосування отруєних принад); біологічний (використання природних ворогів гризунів);
фізичний (використання механічних знарядь лову).
Ефективного результату в боротьбі з шкідником можна досягти, застосувавши в першу чергу зернові отруйні принади (родентициди – хімічний метод боротьби), а в подальшому – біологічні (бактероденцид – зернова принада). У такий спосіб можливо стримувати подальший розвиток чисельності мишоподібних гризунів. Необхідно розуміти, що мишоподібні здатні до повторного заселення сільськогосподарських угідь.
Усі роботи по захисту посівів необхідно проводити суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі із пестицидами рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Провідний спеціаліст відділу захисту рослин,
фітосанітарної діагностики та прогнозування
управління фітосанітарної бекзпеки Головного
управління Держпродспоживслужби Валерій ПЕРЕВЕЗНЮК
в Одеській області
